ua en pl ru 
ФОТОРЕПОРТАЖІ

Вулиця Михайла Драгоманова

back
  • Фото: Ігор Пуць
    Фото: Ігор Пуць
Бічна від вулиці Данила Галицького за буд. 7, виходить до річки Стир. Нині під цією назвою об’єднано дві колишніх вулиці, що проходили по давній дорозі. Вона з’єднувала дві переправи на острів: Глушецьку і Стирову.

Бічна від вулиці Данила Галицького за буд. 7, виходить до річки Стир. Нині під цією назвою об’єднано дві колишніх вулиці, що проходили по давній дорозі. Вона з’єднувала дві переправи на острів: Глушецьку і Стирову.

Колись Велика вулиця вела на Ринковий майдан, однойменна Ринкова обмежувала його з півночі. На західній частині вона була забудована лише з однієї сторони. Далі від перетину з Кафедральною ішла вже вулиця Троїцька – назва від храму, що стояв на ній. З початку ХІХ ст. ця вулиця називалася Домініканська, у кінці ХІХ на початку ХХ ст. – Поштова.

Та частина, що колись носила назву Троїцька, у минулому була головною вулицею міста. Вона проходила понад оборонним ровом Нижнього замку, на ній був давній міський арсенал. Поряд з арсеналом була церква, споруджена на честь святого Миколая – патрона міста. З кінця XVIII ст. тут був будинок першої луцької пошти. На вулиці у монастирі домініканців 1812 р. розміщувався штаб російської армії під командуванням генерала Багратіона, 1915 р. у будинку навпроти – штаб ІV австрійської армії. На Троїцькій вулиці мешкала родина Косачів. З 1916 до 1928 р. на цій вулиці був Луцький магістрат. Тоді вулиця освітлювалася ліхтарями у вечірній час, була однією з найбільш впорядкованих, мала невеликий скверик.

1920 р. обидві вулиці були об’єднані під назвою Домініканська. У 1939 р. її перейменовано на честь німецького комуністичного діяча Карла Лібкнехта. Сучасну назву вулиця одержала в перші роки незалежності України.

Драгоманов Михайло Петрович (1841-1895) – український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист і громадський діяч. Брат Олени Пчілки, дядько Лесі Українки. 1875 р. емігрував у Швейцарію, де видавав журнал «Громада». Всеєвропейську популярність здобув доповідями на захист переслідуваної царизмом української літератури на Літературному конгресі в Парижі 1878 р. та Міжнародному літературному конгресі у Відні 1881. 1890 рр. Разом з Іваном Франком та Михайлом Павликом був ініціатором створення Русько-української радикальної партії (1890).

На вулиці збереглося кілька давніх будівель – приміщення аптеки-музею, ряду магазинів. На будинку № 1 встановлена меморіальна дошка, яка вказує, що на майдані поблизу було страчено поета Данила Братковського. У будинку на розі з вулицею Кафедральною, у якому і проживала сім’я Косачів, розмістилася дирекція історико-культурного заповідника. Навпроти – будинок популярного в минулому чеського Гостинного двору. Далі – давня будівля і келії монастиря домініканців, перебудованого в середині XVIII ст. При монастирському костелі була школа і друкарня. У приміщенні колишнього монастиря нині духовна семінарія Української православної церкви.

Текст: В.Пясецький, Ф.Мандзюк. Вулиці і майдани Луцька. — Луцьк, 2005

 

Print 

Написати відгук
Ім'я:
Коментар:
Введіть код: