ua en pl ru 
ФОТОРЕПОРТАЖІ

У Луцьку джазували заради миру

back
Те, що воювати можна за допомогою музики, довели лучанам учасники благодійного джазового вечора. Благодійний вечір у рамках VII Міжнародного джазового фестивалю «Art Jazz Cooperation» відбувся 31 серпня у Луцьку.

У зв’язку з тим, що на Сході майже щодня гинуть лучани, організатори фестивалю вирішили скасувати виступи у Луцькому замку, рівненська частина фестивалю усе ж відбулася. Ведуча вечора Наталка Войтович розповіла, що захід відбувається із метою збору допомоги військовим 51-ї окремої механізованої бригади. Всі присутні мали змогу підтримати бійців, вкинувши гроші у скриньку для пожертв.

Організатор фестивалю, президент Луцького джазового клубу Олег Баковський зауважив, що тероризм дуже хотів би, щоб усі ми плакали, ходили сумні, ніхто не сміявся, тому митці вирішили, що так себе поводити не варто. З його слів, музика – це завжди щось позитивне. Як розповів джазмен, джазові заходи, які зараз відбуваються у Луцьку, мають два напрямки - музичний та благодійний.

Генеральний консул Республіки Польща у місті Луцьку Беата Бживчи зазначила, що непросто знайти слова, коли в Україні такі складні та сумні часи, коли щодня гинуть люди і майже щотижня у Луцьку відбуваються похорони. Вона наголосила, що тут зібралися люди, яким небайдужа доля України та українських військових на Сході та закликала усіх активно долучитися до благодійної акції.

Першим виступив гурт «Дайте спокій!» (брати Сергій та Валерій Ленартовичі). Досвідчені музиканти вміють запалювати публіку, перетворюючи виступи на перформанси. Музиканти гурту одягнулися відповідно до часу – у камуфляж із нашивками у вигляді тризуба та розпочали виступ із вітання «слава Україні». До них приєднався трубач Олег Баковський. Як розповів Валерій Ленартович, гурт виконує композиції відомих та не надто відомих виконавців, та «перекроює» їх у лаундж. Цього вечора виконували твори Хербі Хенкока, Рея Чарльза, «Океану Ельзи», «The Beatles», В’ячеслава Хурсенка та Сергія Шишкіна, а також інших виконавців.

«Зараз є дискусія відносно того, грати чи не грати. На нашу думку, у музикантів зброя – в їхніх інструментах, в голосі. Ми так само беремо участь в іншій війні – інтелектуальній. Багато музикантів їздять прямо в зону бойових дій, щоб підтримати наших хлопців, це дає військовим зв'язок із тим світом, заради якого вони кладуть там життя. Ті хлопці, які на Сході – за те, щоб тут, де мир, немає танків, «Градів» відбувалися такі акції. Тим більше, якщо ці акції благодійні і ми можемо за допомогою своєї роботи щось передати туди», - розповів Валерій Ленартович.

Сергій Ленартович зазначив, що хтось віддає своє життя, хтось жертвує гроші у скриньку, а музиканти воюють, співаючи та гарними творами виганяють російську попсу.

До виконання однієї з композицій до братів Ленартовичів долучився консул Генерального консульства Республіки Польща у місті Луцьку, який віддавна підтримує джазові фестивалі, Кшиштоф Савіцкі. Пісню з репертуару гурту «Брати Гадюкіни» «Бидло» джазмени присвятили «ватникам». Останньою композицією стала пісня також із творчого доробку «Братів Гадюкіних» «Чуваки, всьо чотко». Брати Ленартовичі дещо змінили текст пісні відповідно до обставин. Так, вони запитували публіку «зброя є?», «набої є?», «воля є?».

Консул Кшиштоф Савіцкі зауважив, що джаз – висока культура, яка потрібна завжди, особливо, коли йде війна. З його слів, коли польські та українські музиканти грають разом – це підтримка для України. Він перепросив публіку за зміни, які відбулися в програмі фестивалю. Також він звернув увагу на феномен, який назвав «Баковський компані» - «фірму», яка створила двох чудових молодих музикантів – Тараса та Романа Баковських, які вже потрохи починають перевершувати батька.

Стаття та фото: Волинські Новини

Print 

Написати відгук
Ім'я:
Коментар:
Введіть код: