ua en pl ru 
ПРО ЛУЦЬК

Найкраща реклама Луцька – 200-гривнева купюра. На лицьовій стороні банкноти зображена Леся Українка, яка кілька місяців проживала у нашому місті, а на зворотній - В’їзна вежа Луцького замку.

Луцький замок у інтернет-голосуванні посів перше місце у Всеукраїнському конкурсі “Сім чудес України: замки, палаци, фортеці”.

Луцький замок. Сучасний вигляд

Лучеськ – багатонаціональне місто. Свого часу тут окрім українців-русинів та поляків, мешкали вірмени, караїми, євреї. Своєю появою в давньому Лучеську вони завдячують великому князеві литовському Вітовту Кейстутовичу. Розквіту культура означених етносів сягла у ХVI – першій половині ХVІІ ст. Особливо зручно вони себе почували в торгівлі.

У середині ХVI ст. в Луцьку з’явилася ратуша - головна судово-адміністративна будівля міст із маґдебурзьким правом. Центром питомо міського простору тоді був Ринковий майдан, де й розміщувалася ратуша.  

Проект Луцької ратуші рубежу ХІХ - поч. ХХ ст.

Луцька ратуша була оснащена годинником та дзвоном. Останній використовувався для сповіщення про небезпеку, яка загрожувала міщанам.

На Ринковому майдані в Луцьку знаходився пренґир – ганебний стовп, де тутешній містр-кат виконував судові вердикти Луцького маґістрату.

Ганебний стовп

У тому ж часі Луцьк носив титул королівського міста, іменуючись в документах "містом його королівської милості Луцьким". Лучани означувалися  "славетними луцькими міщанами".

Щороку в Луцьку відбувалися масштабні двотижневі ярмарки. Міські брами були відчинені для поважних купців-гостей з усяких усюд. А що вже тільки не продавалося в тому часі на нашому Ринковому майдані. Тут і східні спеції, і коштовні вироби вмілих золотарів-ювелірів, і тканини на будь-який смак!

Окрім щорічного ярмарку, початок якого традиційно припадав на день св. Семена, щотижня – в понеділок та п’ятницю, в Луцьку відбувалися міські торги. Тут міщани, мешканці передмість й усього Луцького повіту могли придбати необхідні “стравні речі”. Так в часі ХVІ–ХVІІ століть називали їжу.

У 1566 р. Луцьк сколихнула епідемія "чорної смерті"– чуми. Хворобу, яка косила цілі житлові квартали, міщани сприймали як Божу кару за вчинені ними гріхи. Актові документи зафіксували вислів: "У тому часі прийшов гнів Божий на місто Луцьке, бо заповітрило (чумою стали хворіти) в ньому".

Довгий час Луцьк мав дерев’яну забудову. Через це, власне, і спустошували місто багаторазові й потужні пожежі. За безпекою в місті наглядали міські урядники – бурмистри. Кожного вечора один із них проходився міськими вуличками, стукаючи у вікна міщан, де, попри заборону, продовжували горіти свічечки. То був заклик гасити вогонь в домівці. Поступово, впродовж другої половини ХVI-XVII ст., дерев’яні будинки почали замінювати кам’яницями.

"Мурований" Луцьк на іконі "Св. Каетан" ХVIII ст.

Саме у нашому місті був написаний перший з нині відомих в Україні сатиричний вірш "Пашквіль". Сталося це у 1575 р. Авторкою віршованого твору була дружина волинського шляхтича Яна Жоравницького Олена Копоть.  Жінці належить і акровірш із зашифрованим іменем "Олена".

Луцькі міщани ХVІ–ХVІІ ст. мали змогу купатися-вмиватися у лазнях. Їх у Луцьку того часу було щонайменше три. Існував поділ на чоловічі й жіночі.

Луцьк – мала батьківщина багатьох відомих українців. Серед наших сучасників це футболіст Анатолій Тимощук, письменники Оксана Забужко, Юрій Покальчук, Василь Слапчук, співаки Василь Зінкевич, Сашко Положинський, режисер Олесь Санін, російський артист Олександр Сєров та багато-багато інших.

Мало кому відомо, що у Луцьку народилась принцеса Сіаму (тепер Таїланд) На Пхітсанулок. В Україні дівчину знали під ім’ям Катерина Десницька. Екзотичне ім’я вона отримала вже після офіційного визнання на батьківщині чоловіка-таїландця.

Катерина Десницька

Сучасна луцька "стометрівка" носить ім’я Лесі Українки. Чимало лучан пам’ятають її під назвою Радянська. Однак вулиця почала формуватись ще в XII столітті та відображає усі повороти історії міста. Ії переіменовували 13 разів. У різні часи вона називалась: Пречистенська, Олицька, Дубенська, Шосова (Шосейна), Імператора Миколи ІІ, Головна, Ягеллонська, Сталіна, Шевченка, Головна, Сталіна, Радянська, Лесі Українки.

Вулиця Лесі Українки у першій половині ХХ ст.

У ХІХ ст. серед лучан поширеною була приказка-приповідка “А в тому Луцьку та все не по-людськи: довкола вода, а в середині біда”. Таке трактування становища міста пояснювалось частими розливами колись судноплавного Стиру та його притоки – Глушця, а також пожежами, які час від часу спустошували місто.

Свята гора в Луцьку

Перше залізничне сполучення із Луцьком виникло завдяки випадку, або ж чиновницькій недбалості: коли цар Олександр III запитав військового міністра, як доїхати до Луцька, отримав відповідь "залізницею". Коли міністр дізнався, що колія веде лише до Ківерець, то вирішив нашвидкуруч рятувати ситуацію. Будівництво завершилось у рекордні строки – 20 днів, тому у 1890 р. Олександр III зміг приїхати до Луцька потягом.

Луцький вокзал

Обласний центр Волині Луцьк визнано найбільш україномовним. За пiдcyмками aнaлiтичнoгo oглядy «Стaнoвищe yкpaїнcькoї мoви в Укpaїнi в 2014-2015 poкaх», щo бaзyєтьcя нa дaних дepжaвнoї cтaтиcтики, coцioлoгiї тa влacних мoнiтopингoвих дocлiджeнь, Луцьк, а також Рівне, займають перші місця. У цих містах 97% опитаних спілкуються вдома українською мовою.

 

Print