ua en pl ru 
ПРО ЛУЦЬК

Луцький замокЛуцьк – одне із найдревніших міст України. Вперше Луцьк згадується у 1085 р. в Іпатіївському літописі. В тому часі місто опинилося в центрі міжусобної боротьби нащадків Ярослава Мудрого. Це означає, що град було засновано значно раніше. Археологи припускають, що місто виникло близько 1000 р.

Є багато версій походження назви Луцька, або ж Лучеська, як називалось місто раніше. Одна із них пов’язана з географічним розташуванням міста на повороті (луці) річки Стир.  Завдяки такому положенню місто мало величезний оборонний потенціал.

Найбільш вірогідною, одначе, є інша теорія походження Луцького ймення. Авторитетні історики стверджують, що назва походить від антропоніму (людського імені) Лука, який міг бути фундатором давнього міста над Стиром.

У давньоруські часи (період Київської Русі) Луцьк був центром удільного князівства, що входило до складу Волинської землі, а після 1199 р. – Галицько-Волинського князівства.

У ХІІ ст. Лучеськ вже мав потужні дерев’яні укріплення. Завдяки цьому місто витримало у 1150 р. шеститижневу облогу полками Юрія Долгорукого.  Не оминула Луцька й татаро-монгольська навала. 1259 р. місто вистояло перед ординцями хана Куремси. Як переповідає "Галицько-Волинський літопис", втримати захист лучанам супроти потужної й багаточисельної монгольської орди було вкрай складно. У найкритичніший момент, розуміючи власну безвихідь, вони почали молитися.Тоді то й сталося справжнє диво. Над Луцькою фортецею з’явився святий Миколай Мирлікійський, спрямувавши катапультоване каміння на ворога. Відтоді цей святий є незмінно шанованим покровителем Луцька.

Зміцнення позицій Луцька як столиці Волинської землі тісно пов’язане з князюванням тут Любарта (в хрещенні – Дмитра) Ґедиміновича у другій половині ХІV ст. Саме він розпочав заміну дерев’яних укріплень замку цегляними, змінивши вигляд фортифікаційних споруд Луцька. Любарт взяв за дружину місцеву князівну Євфимію, став справжнім захисником Волині. За його князювання у Луцькому замку зосередились усі органи правління Волині: адміністративні, судові та духовні.

 

Початок заміни дерев’яної основи Луцького замку цегляною

Після смерті Любарта Луцьк залишився резиденцією литовсько-руських князів: Вітовта (1392-1430) і Свидригайла (1431-1452). За правління Вітовта в 1429 р. у Луцьку відбувся добре знаний З’їзд європейських монархів. Основними дійовими особами цього саміту були великий князь литовський Вітовт Кейстутович, польський король Владислав ІІ Яґайло, імператор Священної Римської імперії Сиґізмунд Люксембурзький.

Імператор Священної Римської імперії Сиґізмунд Люксембурзький із свитою

Важливим моментом у суспільно-політичному та економічному житті луцьких міщан ХV ст. було надання їм маґдебурзького права у 1497 р. Привілей на маґдебургію міська громада Луцька отримала від великого князя литовського Олександра Казимировича з династії Яґеллонів.

Великий князь литовський Олександр Яґеллончик

Впровадження в місті норм німецького права знаменувало появу тут якісно нового управлінського інституту самоврядування – Луцького маґістрату.

З кінця ХVІ ст. Луцький замок втрачає значення оборонної твердині, проте місто залишається культурно-релігійною столицею краю. З огляду на велику кількість сакральних споруд різних релігій та конфесій сучасники називали його „Римом Волині”.

 

 

Видок Луцька на іконі ХVIII ст.

Після Люблінської унії 1569 р. Волинь потрапила до складу новоутвореної Речі Посполитої. Луцьк став центром Волинського воєводства. 

 На початку ХVІІ ст. у Луцьку виникло Хрестовоздвиженське братство. 1 вересня 1619 р. братчики отримали офіційне визнання короля Сиґізмунда ІІІ Вази з наданням привілею на будівництво церкви й шпиталю.

Наприкінці XVII-XVIII ст. Луцьк почав занепадати. Місто часто потерпало від пожеж, повеней, епідемій. Відтак – згасало культурне та релігійне руське (українське) життя. В канцеляріях і урядах воєводства староукраїнську мову поступово однак наполегливо замінювали польською, а урядниками  ставали здебільшого поляки.

Сучасна вулиця М. Драгоманова у 1797 р. Гравюра К. Войняківського

Після третього поділу Речі Посполитої у 1795 році Волинь разом із Луцьком опинилися у складі Російської імперії. Столицею новоутвореної Волинської губернії було обрано Житомир, Луцьк ставав центром повіту.

Н. Орда. Луцьк у другій половині ХIХ ст.

ХІХ ст. не принесло значного пожвавлення в економічне та суспільно-політичне життя міста. Лише після побудови в дев’яностих роках ХІХ ст. гілки Південно-Західної залізниці починається нова хвиля економічного розвитку Луцька. На той час у місті проживало 15 125 осіб.

Свята гора у Луцьку (сучасна вулиця Гаврилюка)

Під час Першої світової війни Волинь стала тереном запеклих боїв. Влітку 1915 р. в околицях Луцька відбувся відомий Брусиловський прорив.

В часі національно-державницьких змагань 1917–1921 рр. над Луцьком вперше замайорів синьо-жовтий прапор. У квітні 1917 р. в місті постало українське соціально-політичне товариство "Українська Громада”. За гетьманату Скоропадського в серпні 1918 р. було утворено "Просвіту”. 20 грудня 1918 р. до Луцька увійшли загони отамана Симона Петлюри.

 Луцький замок часів Першої світової війни

16 травня 1919 р. Луцьк захопили польські війська, а відповідно до Ризького договору 1920 р. Західна Волинь потрапила до складу ІІ Речі Посполитої. В березні 1921 р. Луцьк став столицею нового Волинського воєводства. Восени 1939 р. історія зробила черговий крутий поворот і місто опинилось у складі СРСР, ставши центром Волинської області.

Оборона  луцького вокзалу

Друга світова війна охопила місто 25 червня 1941 р. Луцьк був окупований німецькими військами. Цьому передувала жахлива подія – 23 червня вояками НКВС на подвір’ї Луцької тюрми було розстріляно щонайменше 4 тисячі в’язнів. Протягом Другої світової війни було знищено біля 50% забудови Луцька.

Луцьк у Другій світовій війні

У післявоєнний період Луцьк поступово відбудовувався та оновлювався. Особливо бурхливим був розвиток міста у 60-70-х роках минулого століття. Тоді ж розпочалося будівництво підприємств міста: підшипникового заводу, меланжевої фабрики та інших промислових об’єктів. Завдяки цьому стрімко зростала кількість населення, а місто розширювало свої межі.

Після здобуття Україною незалежності Луцьк залишився обласним центром Волині. Сьогодні місто нараховує близько 206 тисяч мешканців. Серед переваг Луцька – розташування поблизу державного кордону із Білоруссю та  Польщею. Завдяки цьому місто є центром міжнародної торгівлі. Крім того, Луцьк має величезний природній, культурний та туристичний потенціал.

Світлини: Волинь Post.

Ілюстрації з книги Петра Троневича "Луцький замок"

back
Print