ua en pl ru 
З'ЇЗД ЄВРОПЕЙСЬКИХ МОНАРХІВ

Року Божого 1429 у славному Лучеську на Стиру, великий князь литовський Вітовт Кейстутович приймав поважних гостей. Довгоочікувана для тодішньої Європи та Луцька подія – Європейський з’їзд монархів припав на Водохреще. Вітовт зустрічав поважних гостей в оточенні вірних собі людей – побратимів з часів військових походів, маршалків Яна Ґаштольда, Румпольда й Семена Гольшанського, придворного дипломата Миколи Малдрика з Кобелі та писаря Миколи Цибульки Чеховського.

Великий князь литовський Вітовт Кейстутович

Для максимальної зручності іменитих монархів були підготовані розкішні палати в князівському палаці у замку, будинках луцьких міщан та мешканців тодішніх передмість Лучеська – Жидичина, Ківерець, Гнідави, Красного.

Першим до княжого Луцька на свято Трьох королів (6 січня) приїхав польський король Яґайло з дружиною Софією та двома маленькими синами. Один із них – Казимир згодом став великим князем литовським та королем польським. В очікуванні решти монархів Владислав-Яґайло знайшов собі цікаве заняття – відправився полювати на багаті дичиною-звіриною угіддя між Луцьком і Житомиром. 

Польський король Яґайло 

Імператор Священної Римської імперії Сиґізмунд разом із дружиною – королевою Барбарою Цілеською прибули на запрошення Вітовта значно пізніше – 23 січня, відіславши наперед себе поважних послів.

Імператор Священної Римської імперії Сиґізмунд

Магістр німецького Ордену Пауль фон Русдольф делегував командора на імʼя Балґі. А от Магістр інфляндського Ордену Зіґфрід Ландорф фон Спанхейм у супроводі своїх рицарів-меченосців та численної свити прибув особисто. Як і датський король Ерік VІІ і великий князь московський Василій ІІ Васильович – онук Вітовта, син Софії Вітовтівни.

Великий князь московський Василій ІІ Васильович - онук Вітовта

Окрім монархів, що зробили Вітовту честь бути в Луцьку особисто разом з пишною свитою кожного, чимало із представників королівських династій відрядили від себе довірених осіб. Безпосереднім учасником тих подій було духовенство. Не пасли задніх й аристократичні литовські і руські князівські роди – Острозькі, Санґушки, Чорторийські, Курцевичі, Четвертинські, боярський рід Кирдеїв.

В очікуванні на ініціатора саміту – імператора Сиґізмунда, поважні гості розважалися, бенкетували, куштували всіляких смаколиків та вин. Місто стало свідком масштабних королівських трапез, під час яких щоденно споживалося по 700 бочок питного меду, вина й мальвазії, 700 волів, 1400 баранів, сотні лосів й диких кабанів!

Королівська трапеза

Настав, одначе, час дипломатичних перемовин. У просторих палатах Луцького замку Вітовт разом із значимими гостями вирішували найактуальніші дипломатичні питання того часу. То був політико-територіальний поділ Волощини (Молдови), гуситське питання, вкрай актуальне для Чехії, створення широкої антитурецької коаліції.

Європейський з’їзд монархів у Луцьку. Картина литовського художника Й. Мацкевічуса.

Одна з ініціатив з’їзду полягала в об’єднанні двох гілок християнства. Проте духовенство не схвалило такої ідеї. Дискутували і з приводу економічних питань – торгівлі на суші та морях, податків. Основним завданням зустрічі, все ж, була коронація Вітовта, а відтак – перетворення Великого князівства Литовського на королівство. Супроти цього виступило оточення Владислава-Яґайла – єпископ Збіґнєв Олєсніцький і воєвода Ян Тарновський. Королівський титул Вітовта означав би виокремлення й усамостійнення литовських теренів, а це було малоймовірним з огляду на унійні зобов’язання після подій у Крево 1385 року.

Вітовт так і не був коронований. 27 жовтня 1430 року великий князь литовський помер. Попри не до кінця зреалізовану місію саміту, свою роль у житті міста він таки зіграв. Невдовзі Луцьк отримав маґдебурзьке право за європейським взірцем – вольність обирати самоврядну міську владу. Далі – став воєводським центром новоутвореної Речі Посполитої, гордо іменуючись “містом його королівської милості Луцьким”!

Портрети деяких монархів, які взимку 1429 року відвідав Луцьк дивіться у галереї нижче:

 

back
Print