ua en pl ru 
НОВИНИ
Про одну єврейську присягу в Луцьку

Про одну єврейську присягу в Луцьку

У сприйнятті людей раннього Нового часу присяга (лат. iurament) була богобоязливим, урочистим актом, що здійснювався у присутності Всевишнього. Сакральність, а відтак – неоскаржуваність й правдивість її широко застосовувалися у повсякденних практиках міського соціуму Луцька ХVІ – першої половини ХVІІ ст. Щороку, 12 січня, урочистий юрамент на вірність місту та його мешканцям складав новообраний/ переобраний склад Луцького маґістрату. Процедура урочистого обрання неодмінно супроводжувалася присягою, якою урядники зобовʼязувалися чинити справедливий суд як для бідного так і для багатого, підсилюючи обіцянку конструктами «присягаю Богу всемогутньому» та «Тож мені, Господи Боже, допомагай, бо й мене, в день судний, як і увесь світ, судитимеш». Найчастішим видається застосування присяги у міському судівництві «міста його королівської милості Луцького» - пише Оксана Штанько на "Хроніках Любарта".

Текст присяги на міський уряд лавників. Із книги Бартоломія Ґроїцького «Порядок судів права маґдебурзького»

Яскравим свідченням тому слугують маґістратські (війтівсько-лавничі) та ґродські акти, до яких писарі старанно вносили позови-скарги сторін-контраґентів, подальший розгляд та вирішення того чи іншого конфлікту.

Як свідчать актові записи, присяга деколи допомагала в подоланні негативних настроїв поміж представниками етнічних спільнот Луцька. Суперечки й непорозуміння між луцькими городянами-русинами та репрезентантами єврейської та караїмської громади міста траплялися доволі часто. Деякі з них не позбавлені житейського гумору. Одну із таких оповідок пропонуємо уважним читальникам нині.

Єврейка. Аматорський малюнок з актових книг ХVІ століття

Серпневого дня 1629 року присягу на справедливий збір податків виголошували двоє луцьких євреїв – Мордуш Абрамович та Нахим Ізрайлевич. Діялось те в синагозі в присутності представників двох урядів Луцька. Ґрод репрезентували возний Томаш Лобковський, маґістрат – бурмистр Іона Михайлович.

Цікавим є сам текст присяги. Його елементи проливають світло на релігійний світогляд мешканців ранньомодерного Луцька, усвідомлення важливості й відповідальності за виголошені слова: «Я, Мордуш Абрамович, і я, Нахим Ізрайлович, євреї луцькії, присягаємо Богу живому всемогутньому, який небо, землю, море, ріки створив і закон наш єврейський запровадив, що справедливо податки нові од купців-євреїв у місті Луцькому від золотого по шелягові, нікому не збавляючи нічого, брали…».

Виглядає так, ніби євреї знали про можливу підозрілість до себе у плані, не вповні правдивого використання грошей на власну, а не загальноміську користь. У присязі вони стверджували: віддали зібрані кошти не затримавши, не позичивши, і ніякої вигоди з них не отримавши :)

Єврей-орендар ХVІ століття

Цією ж присягою луцькі євреї передбачали собі кару за неналежне виконання покладених на них обов’язків. У документі перелічувалася ціла низка страшних і ганебних покарань за відступництво як-от: «нехай нас те спіткає, що дружину Лотову, на стовп соляний перетворену, як Содом і Гомора впали». Видно, що таки не кривили душею!

Автор: Оксана ШТАНЬКО

 

Print 

Написати відгук
Ім'я:
Коментар:
Введіть код: