ua en pl ru 
ЕКСКУРСІЇ

Велоекскурсія Луцьком

Велоекскурсія Луцьком
Телефон: +38 (0332) 72-34-19
+38 99 644 77 79
Тривалість:2-4 години

1. МОНАСТИР ТРИНІТАРІЇВ

Монастир тринітаріїв (ХVІІІ ст.) – пам’ятка архітектури національного значення. У Луцьку тринітарії з’явились у XVIII ст. Для будівництва храму міська влада передала ченцям землю, де стояла Михайлівська церква. В 1720 р. тринітарії перебудували церкву на костел Архангела Михаїла та Апостола Павла. Поряд із храмом спорудили монастир. Його стіни були розписані фресками талановитого художника ХVІІІ ст. Йозефа Прехтля.

В період війни 1812 р. монастир використовувався як військовий шпиталь. Після входу Волині до складу Російської імперії костел розібрали, а в монастирі розмістили окружний суд. Тепер у цій будівлі розміщується військовий госпіталь.

2. СТАРЕ МІСТО

Луцький (Верхній) замок (XIV–XV ст.) – пам’ятка архітектури національного значення. Побудований Великим князем Дмитрієм- Любартом у 1340–1383 рр. як державна столична резиденція на місці попереднього дерев'яного дитинця. Саме тому існує ще одна назва твердині – замок Любарта. Протягом XVI–XVIII ст. він був адміністративним, судовим та політичним центром Волині. Луцький замок був улюбленою резиденцією Великого князя Литовського Вітовта, а Луцьк називали південною столицею Великого князівства Литовського. В 1429 р. у замку відбувся З’їзд європейських монархів, на якому обговорювались проблеми захисту Європи від османських завойовників та питання міждержавних відносин.

Кафедральний костел святих апостолів Петра і Павла (XVII ст.) – пам’ятка архітектури національного значення. Побудований у 1616– 1639 рр. за проектом італійського архітектора Джакомо Бріано. До костелу примикає єзуїтський колегіум, де навчались діти знатних і заможних людей. З 1980 р. у костелі діяв Обласний музей атеїзму. У 1992 р. приміщення передали римо-католицькій громаді, відтоді костел знову служить головним храмом Луцької дієцезії.

Синагога (XVII ст.) – пам’ятка архітектури національного значення. На її будівництво луцькі євреї отримали від польського короля Сигізмунда ІІІ привілей, за яким храм повинен був мати оборонну функцію і захищати місто від можливих нападів. З цією метою до молитовного залу прибудували оборонну башту, через яку синагогу часто називали «Малим замком». Храм діяв до Другої світової війни. Під час війни повністю були зруйновані прибудови і дах молитовної зали. З 1981 р. в приміщенні синагоги знаходиться спортивний комплекс «Динамо».

Церква Покрови Пресвятої Богородиці Церква Покрови Пресвятої Богородиці (XІV–XVІІ ст.) – пам’ятка архітектури національного значення. Один з найстаріших безперервно діючих православних храмів Луцька. Переважна більшість дослідників датують спорудження церкви ХІV ст. В церкві зберігалася ікона Богоматері, написана волинськими майстрами в першій половині ХІV ст. Сьогодні Покровська церква – соборний храм Української Православної Церкви.

3. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ПАРК КУЛЬТУРИ І ВІДПОЧИНКУ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Парк був заснований 1964 року. Тоді він носив ім’я Ю. Гагаріна. У зв'язку з плануванням магістралі, що стала потім вулицею Глушець, у 1920-х рр. було розпочато осушення однойменної річечки (одне з русел Стиру). Коли засипали гирло, на місці річки в 1933 р. влаштували сквер, який потім став парком. Площа парку становить 60 га.

4. ГОЛОВНИЙ КОРПУС СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Будівля зведена у 50-х рр. ХХ ст., коли вулиця почала стрімко розбудовуватися. Саме тоді було зведено адміністративний будинок Волинського обласного комітету Компартії. Університет із навколишніми будівлями становить єдиний архітектурний ансамбль.

5. ВОЛИНСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ

Волинський краєзнавчий музей було відкрито у Луцьку 16 червня 1929 р. У фондах музею зберігається понад 140 тис. експонатів основного фонду, які репрезентують природу, історію, етнографію, мистецтво волинського краю. Волинський краєзнавчий музей має в своєму складі п’ять діючих музеї, три з них діють у Луцьку.

6. МЕМОРIАЛ ВIЧНОЇ СЛАВИ

У 1896 р. на цьому місці було закладене католицьке кладовище, на якому ховали місцевих поляків та чехів. Особливе поєднання каменю та надгробних плит робило цей цвинтар неповторним і відмінним від інших.

Меморіал було споруджено у 1977 р. У центрі меморіалу височить облицьований чорним гранітом 40-метровий обеліск та вилита із бронзи дев’ятиметрова скульптура Матері-Вітчизни. Стіна довжиною 65 метрів вміщує назви спалених і знищених фашистами 107 волинських сіл.

7. ВУЛИЦЯ СТРІЛЕЦЬКА

Вулиця Стрілецька виникла наприкінці XIX ст. понад військовим полігоном, вздовж давнього шляху на північ. Приводом для її облаштування стало проведення у 1891 р. залізничної гілки з Ківерець до Луцька та будівництво першого залізничного вокзалу, внаслідок чого вона отримала назву Вокзальна. Бригадна церква збудована 1898 р. на місці дислокації 2-ї бригади 11-ї піхотної дивізії російської армії. Освячувалася як Покровська, однак згодом стала називатися Бригадною святого Олександра Невського. В радянські часи у ній розташовувався військовий клуб та музей бойової слави. В 1999 р. переосвячений на честь святого Великомученика Юрія Переможця.

8. ЗАВОД ВАЦЛАВА ЗЕМАНА

На вулиці І. Франка розташований перший в Луцьку пивзавод, побудований чеським пивоваром Вацлавом Земаном у 1888 р. Спочатку це був невеликий, дерев’яний завод, на якому працювало 5-

6 робітників. Після пожежі 1906 р. завод перебудували і він перетворився на модерну, небачену доти на Волині споруду. Випускали пиво чотирьох сортів: «Столове», «Сакура», «Гранат» та

«Бок-Бір». Під час Другої світової війни завод частково був зруйнований, але головний його корпус та основні виробничі споруди функціонують і досі.

9. ВУЛИЦІ КРИВИЙ ВАЛ ТА БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Вулиця Кривий Вал є межею середньовічного Луцька, а саме його Заглушецького передмістя. В часи, коли Луцьк розширяв свої межі від острівної частини на північ, тут пролягав глибокий яр. Він простягався від річки Глушець (нині вул. Глушець) до р. Стир (вул. Набережна). З метою укріплення міста лучани поглибили яр і насипали вал. На двох шляхах на валу встановили оборонні вежі. Тому назва цієї вулиці відображає історичну топографію Луцька.

Вулиця Богдана Хмельницького – одна з давніх вулиць Середмістя. Починається від південної межі Театрального майдану, а закінчується на майдані Братський міст. Значна кількість будинків зведена на початку ХХ ст. Деякі будівлі нетиньковані, мають оригінальну кладку з розшивкою швів, орнаментами карнизів.

10. П’ЯТНИЦЬКА ГІРКА

Назва місцевості походить від назви церкви св. Параскеви П’ятниці, яка тут розташовувалась з кінця ХV ст. Свята мучениця Параскева-П’ятниця була заступницею торгівлі. Церква не відзначалася багатством інтер’єру. Основною цінністю була ікона Святої П’ятниці та позолочений срібний хрест. Поряд з церквою було облаштовано ярмарковий майдан та парафіяльний цвинтар. В середині XVIII ст. церкви вже не було. Тут, на вже порожньому і великому майдані, у ХІХ ст. почали проводити різноманітні ярмарки і торги. У 1883 р. луцьким Хрестовоздвиженським братством на місці храму було споруджено П’ятницьку капличку. Після війни на площі відкрили кінотеатр «Батьківщина». Капличку ж розібрали в радянські часи, а на її місці постав фонтан і сквер.

11. ВУЛИЦЯ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Вулиця Лесі Українки виникла в епоху Середньовіччя, коли місто розширювало свої межі від острова на північ. Вулиця була торговим шляхом, яким купці їхали на Ринкову площу. В різні історичні часи вулиця мала багато назв – Пречистенська, Олицька, Дубнівська, Шосейна, Імператора Миколи ІІ, Головна, Ягелонська, Сталіна, Радянська. Сучасну назву імені Лесі Українки вулиця отримала на початку 1990-х рр.

Вздовж вулиці стояли найпрестижніші готелі міста, цукерні, кав’ярні, ресторани, клуби, книгарні, товариства. Пішохідною вулиця стала в 80-х рр. ХХ ст.

12. ТЕАТРАЛЬНИЙ МАЙДАН

Відомо, що площа ця існувала вже з початку ХІХ століття. Саме тоді тут було влаштоване «марсове поле», тобто площа для військових парадів. У другій половині ХІХ ст. на цьому місці проводяться святкові гуляння, сюди приїжджає цирк та встановлюють каруселі. Святкові ярмарки, які тут проходили, поступово переросли у ринок. Купи сміття, антисанітарія, багнюка надали площі непривабливого вигляду, що стало причиною перенесення ринку. На початку ХХ ст. на його місці влаштували міський парк, який засаджували рідкісними видами дерев. У 1944–1945 рр. в парку хоронили загиблих солдатів Радянської армії.

Свято-Троїцький Кафедральний собор (XVII ст.) – пам’ятка архітектури національного значення. Передумови появи цієї споруди слід шукати в історії Бернардинського монастиря. Сталося це внаслідок перебудови колишнього костелу бернардинів у православний собор. В 1864 р. з ініціативи Луцького православного братства його передали православній громаді міста. Храм перебудували і освятили у 1880 р. Відтоді собор став головною православною святинею Луцька.

Карта

ПРАВИЛА ДОРОЖНЬОГО РУХУ ДЛЯ ВЕЛОСИПЕДИСТІВ

Велосипедист, що рухається проїзною частиною, є повноправним учасником дорожнього руху!

Вимоги до велосипедистів, що рухаються по проїзній частині:

1. Рухатися по проїзній частині на велосипедах дозволяється особам, що досягли 14-річного віку.

2. Велосипед повинен мати справні гальма, звуковий сигнал, бути обладнаним світловідбивачами: спереду білого, позаду червоного, по боках жовтогарячого кольору.

3. Велосипедисти повинні рухатися по велодоріжках, а якщо їх немає – по крайній правій смузі проїзної частини, в один ряд (також можна їздити по узбіччю), не заважаючи пішоходам.

Виїжджати з крайньої правої смуги можна для виконання об’їзду перешкод (припаркованих машин, ям тощо).

4. Для руху по проїзній частині колони велосипедистів мають бути розділені на групи (до 10 велосипедистів у групі) з дистанцією 80–100 м між групами. Велосипедисти у групах повинні їхати один за одним, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху. Велосипедисти, що рухаються групою, повинні виконувати маневри ведучого й стежити за його знаками. Ці знаки повторюються іншими, щоб замикаючий групи теж міг їх бачити.

5. Під час руху по проїзній частині, перед зупинкою, перестроюванням, поворотом або розворотом велосипедисти зобов'язані подавати попереджувальні сигнали:

• поворот або перестроювання праворуч: витягнута права рука;

• поворот або перестроювання ліворуч: витягнута ліва рука;

• зупинка: піднята догори будь-яка рука.

 

Print 

1 Відгуки Відвідувачів

  • Роман18-04-2015 09:50відповісти

    Цю карту б гуглмепс замапити і посиланнячко, або заембедити. Картинку тільки завантажити можна аби подивитись(( ну або на вкладці відкрити. В гуглмепс можна зберігати маршрути і ділитись ними раптом що

Написати відгук
Ім'я:
Коментар:
Введіть код: